гармонійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гармонічність — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
гармонічність — ності, ж., рідко. Абстр. ім. до гармонічний 2) … Український тлумачний словник
бігармонійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… … Словник синонімів української мови
гармонія — I ї, ж. 1) муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. || Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції. 2) Злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3) Поєднання, злагодженість … Український тлумачний словник
гармонія — (грец. злагода) Цілісність, стрункість, органічна єдність всіх частин і деталей художнього твору … Архітектура і монументальне мистецтво
гармонія — 1 іменник жіночого роду поєднання; милозвучність гармонія 2 іменник жіночого роду інструмент … Орфографічний словник української мови
пластичність — ності, ж. 1) Гармонійність, виразність форм, зображень, образів (у живописі, поезії, музиці і т. ін.); пластика. 2) Плавність, граціозність (рухів, жестів і т. ін.). Пластичність жестів. 3) Стан і властивість за знач. пластичний 4). Пластичність… … Український тлумачний словник
тональність — ності, ж. 1) муз. Звуковисотне положення ладу. || Характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами, що визначається положенням головного тону. || Система висотних зв язків на основі консонансного тризвуку – мажор і мінор, яка… … Український тлумачний словник